- розтроюджений
- —————————————————————————————розтрою́дженийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтроюджений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розтроюдити. 2) у знач. прикм. Те саме, що роз ятрений 3) … Український тлумачний словник
роз'ятрений — I (який став особливо болючим від подразнення, доторкання), розтроюджений II ▶ див. занепокоєний, лютий I, 1), лютий I, 2) … Словник синонімів української мови